Писати сюди -- як перебирати старі фотокартки. Не жити минулим чи згадувати. Радше відновити той стан, замаскуватися під сонячними окулярами, сховати в ніч, як у піч, щоб не видно ні тебе, ні тобі, зате чутно всі шерехи й шелести. Залізеш отак серед потоку сліпучого дня у глибокий темний колодязь -- і вже можеш зупинитися разом із миттю, що ( Read more... )

Объединение верлибра и классического стиха (в рамках одной поэтики или в одном тексте), по моим ощущениям, естественно обусловлены временем; это соответствуют структуре и - прежде всего - ритму и музыке реальности, в которой мы сейчас живем

якраз днями над цим міркувала

via sgt_pepper

( Read more... )

Ми пройшли цей шлях ( Read more... )

Митрополит Сурожский Антоний:

"Человек начинает любить другого, потому что вдруг, неожиданно для себя самого, видит в нем что-то, чего он раньше никогда не видел. Бывает: молодые люди, девушки принадлежат к какому-то общему кругу, живут бок о бок, работают вместе, принимают участие в общественной жизни. И вдруг тот, кто до сих пор никем не был ( Read more... )

подумалося: цікаво і зворушливо спостерігати, як люди несподівано гуртуються (не фізично, звісно) навколо померлого. як одразу, без зайвих слів, не змовляючись, потискають небіжчику руку й бажають йому всього найкращого. цікаво, що одразу стають серйозними. не завжди засмученими, іноді здивованими, але, здається, завжди серйозними. і ще цікаво, що ( Read more... )

за час мого життя в Дамаску сніг падав двічі. Перший лежав тонесеньким шаром і розтанув за півгодини, але ми, діти, вчинили з того приводу великий галас. бігали й кричали: "Снііііг, усі на вулицю, снііііг ( Read more... )

мені хочеться творчості. не знаю лише, з якого боку до цього бажання підійти...

коментуючи попередній пост, ледь не написала "духові Різдва". це вже сприймається як стала словосполука. натомість нема такої ж сталості у вислові "дух Великодня"...

цікаво, чому є європейський культ Різдва, з усією його нехристиянськістю чи принаймні нерелігійністю, але немає такого ж культу Великодня? адже простору для інтерпретацій тут достатньо ( Read more... )

і бачу, як невблаганно люди старшають і старішають і старіють